УЗД в урології

Ультразвукова діагностика в урології – це не лише дослідження патології нирок і сечового міхура. Низка досліджень може включати УЗД передміхурової залози, сім’яних міхурців, органів калитки і статевого члена з доплерографією дозволяє оцінити функціонування кровотоку в цих органах. Ця процедура дуже ефективна та дає можливість попередити багато чоловічих хвороб.

Передміхурову залозу називають «другим серцем чоловіка». Від стану передміхурової залози і її суб’єктивної оцінки самим чоловіком залежить його емоційний комфорт. На жаль, в ній може виникнути ряд захворювань, які вимагають вчасного усунення. Для діагностики й оцінки стану органу необхідно проводити УЗД передміхурової залози. Ультразвукове дослідження дозволяє поставити діагноз гострого і хронічного простатиту, виявити аденому передміхурової залози, рак.

Показання до УЗД передміхурової залози:

• запалення передміхурової залози;
• патологія, виявлена при ректальному пальцевому дослідженні;
• виявлення патологічних відхилень при аналізі сперми;
• клінічні прояви гострої і хронічної ниркової недостатності;
• зміни в аналізах сечі і крові;
• різі, дискомфорт під час сечовипускання, біль внизу живота, виділення з сечівника;

Існує два методи ультразвукової діагностики передміхурової залози:

• трансабдомінальний (через передню черевну стінку, надлобковий)
• трасректальний (ТРУЗД)

При трансректальному методі дослідження датчик вводиться через пряму кишку пацієнта. ТРУЗД дозволяє побачити найдрібніші зміни в простаті і детально розглянути сім’яні пухирці, завдяки тому, що простата знаходиться дуже близько до сканувальної поверхні. Що стосується трансабдомінального методу, на даний час його використовують лише для визначення обсягу залишкової сечі в сечовому міхурі при аденомі простати. З цього випливає, що ТРУЗД, доповнене допплерівським методом, є найефективнішим методом діагностики.

Ультразвуковою діагностикою сім’яних міхурців: визначаються зміни, характерні для запальних захворювань, а також пухлинні ураження.

УЗД калитки проводитися при запальних захворюваннях яєчка, його придатка і для діагностики різних пухлинних захворювань. Будучи одним з найбільш інформативних методів діагностики і лікування захворювань чоловічої статевої системи, УЗД дозволяє поставити діагноз на ранішніх стадіях і вчасно вжити заходів для успішного лікування.

Також ультразвук дозволяє виявити захворювання пов’язані з уродженою аномалією яєчка, а саме:

• дистопія
• атрофія яєчка
• крипторхізм

Будь-які заходи з лікування цих хвороб призначаються лише після проведення УЗД мошонки. А при судинних захворюваннях яєчка його придатка і сім’яного канатика УЗД мошонки дає позитивні результати в комплексному вирішенні проблеми. Також удари, травми та інші ушкодження тканин і нутрощів мошонки – це привід негайно зробити УЗД.

Показання до УЗД калитки:

• уточнення положення яєчка, що не опустилося;
• варикозне розширення вен сім’яного канатика;
• біль у області мошонки;
• збільшення яєчка;
• чоловіче безпліддя.

Діагностика статевого члена проводиться з метою виявлення порушень анатомічної будови, з’ясування причин еректильної дисфункції, наслідків травматичних пошкоджень, а також підтвердження діагнозу хвороби Пейроні.

Показання до проведення УЗД статевого члену:

• наявність аномалій розвитку;
• еректильна дисфункція;
• підозра на хворобу Пейроні;
• підготовка до пластичних операцій на статевому члені.

З ультразвуковим дослідженням статевого члена та одночасно із звичайним дослідженням проводять, як правило, допплерівське сканування кровотоку. При цьому буває важливо провести дослідження двічі – в розслабленому стані і в ерегованому.

Ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура – це процедура необхідна для діагностики захворювань сечової системи. УЗД нирок дозволяє оцінити тканину нирки і прилеглих структур, в тому числі ниркових судин. А дослідження сечового міхура та сечоводів застосовують для діагностики каменів, запальних процесів і новоутворень. Ультразвукова діагностика є абсолютно нешкідливою і безболісною і не має протипоказів. На сьогоднішній день ультразвукова діагностика є методом, який дає найбільшу і точнішу інформацію про стан органів сечової системи.

Показання до проведення УЗД статевого члену:

• кровотобіг в нирці;
• розташування нирок;
• форму, контури та розміри;
• структуру паренхіми;
• стан збірних порожнин;
• наявність додаткових утворень.

Основні патологічні стани нирок та сечового міхура, які виявляються УЗД:

• аномалії кількості (відсутність, подвоєння), положення (опущення, розташування обох нирок на одній стороні) або зрощення нирок;
• аномалії величини (вроджене зменшення розмірів) і структури (мультикістоз, полікістоз, прості кісти);
• аномалії розвитку верхніх сечових шляхів (подвоєння чашково-мискової системи і сечоводу та ін.);
• ознаки запальних захворювань (гострий пієлонефрит, карбункул, абсцес, туберкульозний процес);
• сечокам’яна хвороба;
• розширення верхніх сечових шляхів або їх закупорка;
• дифузні захворювання ниркової паренхіми;
• пухлини: доброякісні (аденоми, ангіоміоліпоми) і злоякісні.

Показання до проведення УЗД доволі розгалужені, і серед них:

• наявність захворювань;
• наявність у пацієнтів скарг, характерних для захворювань нирок, сечовивідних шляхів, передміхурової залози, сім’яних пухирців у чоловіків;
• макро- і мікрогематурія (наявність еритроцитів в сечі);
• підозра на сечокам’яну хворобу;
• біль в поперековій області;
• різні травми і удари нирок, травматичні ушкодження сечового міхура;
• часті випадки підвищення тиску;
• профілактичний диспансерний огляд (розмір, положення, структура нирок).

Підготовка до процедури

Дослідження проводиться з наповненим сечовим міхуром. Для цього за годину до процедури слід випити 500 – 800 мл води без газу і не мочитися.

У екстрених випадках УЗД проводиться без підготовки.